Наталія Володимирівна проживає у селищі Новгородське із сином та мамою. Працює на фенольному коксохімічному заводі. Через війну жінка перебуває у постійному стресі та депресії.

Люди ходили на роботу, коли бомбили, під снарядами, тоді й зрозуміли, що все змінилося. Багатьом нікуди було їхати та доводилося жити у складних умовах, без води, газу та світла.

Жінка вдячна Рінату Ахметову за надану допомогу в лихоліття. Вона дуже тривожиться за своїх дітей та мріє про спокійне життя.

Тут дуже страшно. Діти гуляють, а ми не знаємо, де снаряд і що може впасти