Я народився у Шахтарську Донецької області, жили у місті Донецьк. Виїхали у 2014 році через військову агресію, жили в селищі Білосарайська Коса біля Маріуполя. Вісім років винаймали квартиру, покинули її і все, що в ній було, залишилось там. Зараз перебуваємо на заході України.

О 4:30 ранку мені зателефонували з Києва, що почалася війна. Я поїхав на роботу і потрапив під обстріл. Ракети влучали в районі аеропорту міста Маріуполь. Автобус повернув у бік Мангуша, на роботу я доїхав десь в обід.

Основні труднощі - житла немає, роботи теж. Захворіла дружина, я захворів.

Ми довго вивозили родину із Маріуполя, тому що я раніше виїхав, а вони трохи пізніше. Вони не могли виїхати з міста, тільки наприкінці квітня їм це вдалося. 

Ніхто не очікував, що буде війна. Попереджали, що вона може бути, але те, що вона сталася, найбільше вразило. Поки не оформили допомогу, не могли нічого купити. У нас не було ні документів, нічого. Всі документи залишились у Маріуполі, довелося їх робити заново. 

Я сам виїжджав, нас евакуювали з роботи. Спочатку виїхали до Запоріжжя, а потім вже обмірковували, куди їхати далі. Нашу кішку ми залишили у наших знайомих під Маріуполем. Так вийшло, що ми приїхали в Івано-Франківськ і поки тут залишаємося. Ми поки перебуваємо у стресовому стані. Майбутнього поки немає.